закон країни

* * *

изменя́ться по (за́данному) зако́ну — change [vary] in a (predetermined) manner [fashion]

сигна́л изменя́ется по зако́ну модули́рующего напряже́ния — the signal follows the modulating voltage

находи́ть по зако́ну — find [determine, give] by the law

зако́н о том, что … — the law that …

по зако́ну — under the law

подчиня́ться зако́ну — obey the law

согла́сно зако́ну — by [according to] the law

зако́н Авога́дро — Avogadro's hypothesis, Avogadro's law

зако́н аддити́вности — additivity law, principle of additivity

адиабати́ческий зако́н — adiabatic law

зако́н Архиме́да — Archimedes' principle

зако́н ассоциати́вности — associative law

зако́н Бабо́ ( в физической химии) — Babo's law

зако́н Бавено́ крист. — Baveno twin law

зако́н Берну́лли ( в теории вероятностей) — Bernoulli's theorem

зако́н биномиа́льного распределе́ния — binomial(-distribution) law

зако́н Би́о—Сава́ра ( в электродинамике) — Biot-Savart's law

зако́н Бо́йля—Марио́тта — Boyle's law, Mariotte's law

зако́н Бо́льцмана ( в статистической механике) — Boltzmann distribution law

зако́н больши́х чи́сел — law of large numbers, law of averages

зако́н Бу́гера-Ламбе́рта-Бе́ера ( в аналитической химии) — Bouguer-Lambert-Beer law, Beer-Lambert-Bouguer law

зако́н Вант-Го́ффа — Van't Hoff law

вероя́тностный зако́н — probability law, law of probability

зако́н взаи́мности ( в теории чисел) — reciprocity law

зако́н взаи́мности квадра́тных вы́четов — quadratic reciprocity law

зако́н взаимозамести́мости кфт. — reciprocity law, Bunsen-Roscoe law

зако́н виртуа́льных скоросте́й — law of virtual velocities

зако́н возраста́ния энтропи́и — law of degradation of energy

зако́н всеми́рного тяготе́ния Ньюто́на — (Newton's) law of gravitation

зако́н Ге́йгера—Нетто́ла яд. физ. — Geiger-Nuttall rule

зако́н Гей-Люсса́ка ( в термодинамике) — Gay-Lussac's law, combining volumes principle, Charle's law

зако́н Ге́нри ( в термодинамике) — Henry's law

зако́н Ге́сса ( в термохимии) — Hess's law, law of constant heat summation

гиперболи́ческий зако́н — hyperbolic law

зако́н Грэ́ма ( в коллоидной химии) — Graham's law

зако́н Гу́ка ( в механике) — Hooke's law

зако́н Дальто́на ( в кинетической теории газов) — Dalton's law, law of partial pressures

зако́н Да́рси ( в гидродинамике) — Darcy's law

зако́н движе́ния электро́нов в электри́ческом по́ле — behavior of electrons in an electric field

зако́н двойно́го отрица́ния — law of double negation

двучле́нный зако́н — binomial law

зако́н де́йствия и противоде́йствия — law of action and reaction

зако́н де́йствующих масс — law of mass action, mass action law

зако́н Джо́уля—Ле́нца — Joule's law

зако́н дистрибути́вности — distributive law

зако́н дистрибути́вности дизъю́нкции относи́тельно конъю́нкции — distributive law of disjunction over conjunction

зако́н дистрибути́вности конъю́нкции относи́тельно дизъю́нкции — distribution law of conjunction over disjunction

зако́н идеа́льного га́за — ideal gas law

зако́н излуче́ния Пла́нка — Planck distribution law, Planck radiation formula

зако́н излуче́ния Рэ́лея—Джи́нса ( в статистической механике) — Rayleigh-Jeans law

зако́н ине́рции — Galileo's law of inertia, first law of motion

зако́н исключё́нного тре́тьего — law of the excluded middle

квадрати́чный зако́н — square law

ква́нтовый зако́н — quantum law

зако́н Ке́плера астр. — Kepler's law

зако́ны Кирхго́фа — Kirchhoff's laws

зако́н Кольра́уша ( в физической химии) — Kohlrausch's law

зако́н коммутати́вности — commutative law

зако́н конве́кции — raw or convection

зако́н ко́синуса — cosine law

зако́н кра́сного смеще́ния астр. — the red-shift law, Hubble law

зако́н кра́тных отноше́ний — (Dalton's) law of multiple proportions

зако́н Куло́на — Coulomb's law

лине́йный зако́н — linear law

зако́н ма́лых чи́сел — law of small numbers

зако́н Менделе́ева, периоди́ческий — Mendeleev's periodic law

зако́н наиме́ньшего де́йствия — principle of least action

неква́нтовый зако́н — unquantized law

зако́ны меха́ники Нью́тона — Newton's laws of motion

зако́н обрати́мости опт. — principle of reversibility

зако́н обра́тных квадра́тов — inverse-square law

зако́н объё́мных отноше́ний — law of combining volumes

зако́н О́ма — Ohm's law

основно́й зако́н — fundamental law

зако́н оши́бок — error function

зако́н паё́в — law of multiple proportions

зако́н парциа́льных давле́ний — Dalton's law, law of partial pressures

зако́н Паска́ля ( в гидростатике) — Pascal's law

зако́н Па́шена ( в теории газовых разрядов) — Paschen's law

перемести́тельный зако́н — commutative law

зако́н площаде́й — law of areas

зако́н поглоще́ния — law of absorption

зако́н подо́бия — scaling [similarity, similitude] law

зако́н по́лного то́ка — Ampere's circuital law

зако́н постоя́нства соста́ва — law of constant [definite] proportions

зако́н постоя́нства сумм тепла́ ( в термохимии) — Hess's law, law of constant heat summation

зако́н постоя́нства угло́в — law of constant angles

зако́н преобразова́ния — transformation law

зако́н простра́нственного заря́да — spacecharge law

зако́н просты́х объё́мных отноше́ний — Gay-Lussac's law, combining volumes principle, Charle's law

зако́н противоре́чия — law of contradiction

зако́н Пуазё́йля ( закон ламинарного течения вязкой жидкости через тонкую трубку) — Poiseuille's law

зако́н равноме́рного распределе́ния — equipartition law

зако́н радиоакти́вного распа́да — radioactive decay law

зако́н радиоакти́вного смеще́ния — radioactive-displacement law

зако́н развё́ртывания — law of development

зако́н распределе́ния — distribution [partition] law

зако́н распределе́ния вероя́тностей — probability [distribution] law

зако́н распределе́ния оши́бок — law (of propagation) of errors

распредели́тельный зако́н — distributive law

зако́н Рау́ля ( в физической химии) — Raoult's law

зако́н регули́рования — control (mode), control action

зако́н регули́рования, астати́ческий — integral control (mode [action]), I-control (mode [action])

зако́н регули́рования, изодро́мный — proportional-plus-integral control [PI-control] (action)

зако́н регули́рования, изодро́мный с предваре́нием [по произво́дной] — proportional-plus integral-plus derivative control [PID-control] (action)

зако́н регули́рования, стати́ческий — proportional control (mode [action]), P-control (mode [action])

зако́н рефлекти́вности — reflexive law

зако́н Рэ́лея ( в теории рассеяния света) — Rayleigh law

зако́н самодистрибути́вности — self-distributive law

зако́н свобо́дного паде́ния — free-fall law

зако́н симме́трии — symmetry law

зако́н си́нусов — sine law

зако́н сло́жных проце́нтов — law of compound interest

зако́н случа́йных оши́бок — law of accidental errors

зако́н смеще́ния Ви́на — Wien's (displacement) law

зако́н сохране́ния коли́чества движе́ния — law of conservation of momentum

зако́н сохране́ния ма́ссы — law of conservation of mass

зако́н сохране́ния мате́рии — law of conservation of matter

зако́н сохране́ния эне́ргии — law of conservation of energy

сочета́тельный зако́н — associative law

зако́н тавтоло́гии — law of tautology

зако́н термодина́мики — law of thermodynamics

зако́н то́ждества — law of identity, idempotent law

зако́н транзити́вности — transitive law

зако́н трёх вторы́х — three-halves power law

зако́н тройно́го отрица́ния — law of triple negation

зако́н тяготе́ния Эйнште́йна — Einstein's law of gravitation, Einstein's field equations

зако́н упру́гости — law of elasticity

зако́ны Фараде́я ( основные законы электролиза) — Faraday's laws of electrolysis

зако́н Фараде́я—Ма́ксвелла—Ле́нца — Faraday's law of induction, law of electromagnetic induction

зако́н хими́ческих эквивале́нтов — law of multiple proportions

зако́н це́лых чи́сел — law of rational induces

зако́н Эйнште́йна ( в фотохимии) — Einstein law of photochemical equivalences

зако́н эквивале́нтов — law or multiple proportions

экспоненциа́льный зако́н — exponential law

* * *

1. n

1) закон

2) право; правознавство; юриспруденція

3) професія юриста

4) суд, судовий процес

5) закон (природи, науковий)

6) правила (гри)

7) спорт. перевага, що надається противникові у змаганні

8) потурання

2. v

1) звертатися до суду

2) нав'язувати свою волю

3. int

невже?

* * *

1) звертатися до суду

2) дiaл., нав'язувати свою волю

лат. національний закон країни; закон держави, до якої належить певна особа

лат. закон країни

1) місцевий, (здешний) тутешній, крайовий и краєвий, країнний, тубільний; (локальный) локальний. [З культурного погляду це були люди нижчі за місцеву українську людність (Грінч.). Серед тутешнього мішаного народу чоловіки деспотичні (Грінч.). Переселенці перемішалися з крайовими людьми (Л. Укр.)]. -ная боль - місцевий (локалізований) біль (р. болю). -ное время - місцевий час (-су). -ный закон, обычай - місцевий (крайо[є]вий) закон (-ну), звичай (-чаю). [Се, певне, вже такий краєвий звичай (Л. Укр.)]. -ные книги (о родовом занятии должностей) - старосидні реєстри, місцювальні книги -ный колорит, характер - місцевий (локальний) кольорит (-ту), характер (-ру). [Галицькі видання позбуваються потроху свого локального характеру (Єфр.)]. -ный комитет - місцевий комітет (-ту); (местком) місцевком (-му). -ный образ, церк. - намістний образ (-зу). -ный осмотр - огляд (-ду) на місці. -ная свеча, церк. - ставник (-ка). -ные условия - місцеві умови (р. умов);

2) грам. -ный падеж - місцевий відмінок (-нка).

* * *

1. закон

2. право

3. (laws) збірка законів (прийнятих се сією законодавчих зборів штату, США)

- consular law консульське право

- diplomatic law дипломатичне право

- fundamental law основний закон, конституція

- internal law внутрішнє право

- international law міжнародне право

- international humanitarian law міжнародне гуманітарне право

- international private law міжнародне приватне право

- martial law військовий стан

- objective laws об'єктивні закономірності

- private law приватне право

- public law публічне право

- international public law міжнародне публічне право

- international regional law міжнародне регіональне право

- statute law статутне право, "писаний закон"

- universal international law універсальне міжнародне право

- basic laws of development основні закони розвитку

- dialectical law of opposites діалектичний закон протилежностей

- domestic law of the receiving state національні закони країни перебування

- law of economic rationality закон економічної раціональності

- law of nations міжнародне право

- law of one price закон однієї ціни

- L. of the Sea морське право

- law of the treaties договірне право

- laws of war закони війни

- universal law of motion універсальний закон руху/ розвитку

- conflict of laws положення двох або більше законів, що суперечать один одному

- laws of history історична закономірність

- modification of internal law модифікація внутрішнього законодавства

- primacy of international law over internal legislation примат міжнародного права над внутрішнім законодавством

- in full conformity to international law у цілковитій відповідності з міжнародним правом

- in the perspective of international law у світлі міжнародного права

- to be pursuant to the domestic law of the receiving state відповідно до національних законів держави перебування

- to be under martial law бути у військовому стані, жити в умовах військового стану

- to break the law порушити закон

- to declare martial law запровадити військовий стан

- to evade the law обходити закон

- to faithfully execute the law неухильно виконувати закони

- to follow the law підкорятись закону; слідувати закону

- to keep within the law не порушувати закону; триматись в рамках закону

- to lift martial law відмінити військовий стан

- to observe the law підкорятись закону; слідувати закону

- law and order правопорядок

1) вилучений; захищений привілеєм, який користується привілеєм, імунізований; звільнений ( від податку тощо)

2) виключати; вилучати; звільняти, давати звільнення; надавати імунітет; надавати пільгу (привілей)

•

- exempt assets

n звич. pl

1) кодекс законів (країни)

2) всеосяжний трактат

3) рукописний примірник Біблії

* * *

1) l. pl; icт. пандекти; sing звід законів ( країни)

2) всеосяжний трактат

3) рукописний екземпляр біблії

Монтеск'є, Шарль Луї де (1689, замок Ла Бред, поблизу Бордо - 1755) - франц. філософ, есеїст. Був знатного походження (барон Лабреде); упродовж 20 років - голова парламенту Бордо; багато подорожував (Італія, Нідерланди, Англія). Одним із філософських підсумків його подорожніх спостережень була ідея про необхідність визнання різноманітності звичаїв, релігій, законів соціально-структурного впорядкування, географічних чинників, які зумовлюють своєрідність будь-якого народу й країни; отож і Франція не може претендувати на зверхність щодо інших країн. Гармонійне суспільство, вважав М., - це те, яке враховує усю сукупність чинників, що стосуються і власного, й усіх інших народів А. налізуючи походження суспільства, спирався на теорію природного права; доводив, що і в первісних суспільствах існувала нерівність, а також певні регулятиви щодо норм справедливості. В оцінці різних типів суспільного правління віддавав перевагу конституційній монархії, яка, на думку М., спроможна запобігти тиранії двох типів - одноосібного деспота та маси народу; з огляду на це, високо шанував англ. конституцію як "дзеркало свободи". Вірив в існування Бога та вплив Божої благодаті на обдарування людини здатністю до вільного вибору.

[br]

Осн. тв.: "Персидські листи" (1721); "Дух законів" (1748).

1) (чего) покладання, кладіння. -ние основания постройки - закладини;

2) (предмета по отношению к окружающей местности) становище, позиція. [Становище (позиція) фортеці, збудованої серед гір, було вельми сприятливе за-для оборони]. -ние города - становище (позиція) міста. -ние горизонтальное - стан горизонтальний, позем(н)ий; (вертикальное) стан простовисний. В лежачем -нии - лежма, навлежачки. В стоячем -нии - стовма, навстоячки. Географическое -ние страны, города - географічне становище країни, міста. -ние в пространстве - місце в просторі. -ние тела, головы - постава тіла, голови. [Надати голові природньої постави];

3) (состояние, обстоятельства) стан (-ну), становище, ситуація. [Які причини призвели до такого сумного стану (становища)? В такому стані українські землі переходять під руку дужчого сусіди (Єфр.). Становище було принадне на погляд, тяжке й образливе по суті (Єфр.). От становище: купити нема за що і продати нема чого. Стан політичний. Стан матеріяльний]. Попасть в неловкое -ние - опинитися в ніяковому (в прикрому) становищі, стані; опинитися ні в сих, ні в тих; не знати, на яку ступити, попастися в клопіт. Поставить кого в неловкое -ние - поставити кого в ніякове становище. Поставить в глупое -ние - зробити дурня з кого, завдавати, завдати дурня кому. Очутиться в затруднительном -нии - опинитися (знайтися) в скрутному стані (становищі), (шутл.) попасти в анацію; загнатися на слизьке; упасти в тісну діру. Поставить кого в затруднительное -ние - призвести (поставити) кого в скрутний стан (становище); (шутл.) загнати кого на слизьке (в тісну діру; в суточки); загнути карлючку кому; завдати халепи кому, діпнути кого. Тяжёлое, стеснённое -ние - тіснота, притуга, скрут(а). [Ми і в тісноті, і в пригнеті куємо та й куємо собі словесні лемеші та чересла помалу (Куліш). Чи вислухав він наших посланців, що ми йому в притузі посилали? (Грінч.)]. Безвыходное (безысходное) -ние - безпорадне, безвихідне становище (стан, година); тісний кут. В безвыходном -нии кто - в безпорадному стані хто; нема ради кому; кінці в край кому. [Таке мені прийшлось тоді: прямо кінці в край, - нічого їсти, пішов та й украв]. Поставить себя (кого) в безвыходное -ние - поставити себе (кого) в безпорадне становище; оцирклювати себе; попастися в матню. [Здурів і я на старі літа: кругом себе оцирклював (Греб.)]. Он в жалком -нии - його стан жалю гідний (нужденний, злиденний). - ние получилось плохое - становище вийшло негарне. -ние дел, -ние вещей - стан, становище речей. [Більш-менш стає видко становище річей в нашій минулості (Грінч.)]. Дела находятся в плохом -нии - справи в поганому стані; справи стоять погано (зле, кепсько). Спасти -ние дела - врятувати справу. -ние больного - стан здоров'я слабого (хворого, недужого). -ние больного улучшается (ухудшается) - хворому ліпшає (гіршає). Занять в отношении кого, чего -ние дружественное, враждебное и т. п. - поставитися до кого, до чого прихильно, неприхильно; постать узяти дружню, ворожу и т. п.; стати до кого на стопу прихильну, ворожу и т. п. Притти в надлежащее, нормальное -ние - дійти до належного, нормального стану (становища); на стану стати. Неестественное -ние - неприродній стан. Всё в том же -нии - все в однаковому стані. Быть в интересном -нии (о беременности) - бути в стані (при надії). Неустойчивое -ние - хиткий стан. Устойчивое -ние - твердий (станівкий) стан. Ложное -ние - фальшиве становище. -ние мирное - мирний стан. -ние военное - військовий стан. -ние осадное - стан облоги. Город находится на военном (осадном) -нии - у місті воєнний стан (стан облоги). В оборонительном -нии - в стані оборони;

4) (социальное, правовое) стан, становище; стать, постать (-ти). [Який наш соціяльний стан? Рівність становища суспільного. Я хочу Марцію прийняти гідно, як то належить станові її і родові (Л. Укр.). Вона має перейти до стану жіночого (Г. Барв.). Страх, сором і дівоча стать її к двору мов прикували (Мкр.). В кріпацькій статі усе страхає, усього боїшся (М. Вовч.)]. -ние служебное - становище, стан урядовий. [Людині з вищою освітою, з поважним становищем значного урядовця (Коцюб.). Його стан урядовий дуже високий]. Высокое -ние - високий стан (становшце, уряд). Человек с -нием - людина на стану, на становищі;

5) (тезис) твердження, засада, теза. Основное -ние - ґрунтовна (основна) теза (твердження, засада); підвалина;

6) -ние о чём (узаконение, правило и т. п.) - закон, постанова про що, статут чого. -ние об уголовных преступлениях - закон, постанова про карні злочини. -ние об акционерных обществах - закон про акційні товариства. -ние о подоходном налоге - статут прибуткового податку, постанова про прибутковий податок.

* * *

1) ( расположение в пространстве) поло́ження; ( местонахождение) місцеперебува́ння, місцепробува́ння; ( позиция) пози́ція

2) ( состояние) стано́вище, стан, -у, стано́висько

3) ( обстановка общественной жизни) стано́вище, стан

4) (свод правил, законов) поло́ження

5) ( тезис) поло́ження, те́за; ( утверждение) тве́рдження

6) ( действие) покла́дення, поклада́ння

1. n

1) непередбачений випадок; крайня необхідність; крайність

2) надзвичайний стан (у країні); критичне становище; надзвичайні обставини

3) мед. тяжкий стан хворого

4) розм. невідкладна допомога

5) аварія

2. adj

допоміжний; аварійний; запасний

* * *

1) непередбачений випадок; надзвичайна подія; крайність

2) надзвичайні обставини, критичне положення; аварійна ситуація

3) мeд. важкий стан ( хворого); невідкладна допомога

4) терміновість, невідкладність

коснуться

1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;

2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;

3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);

4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;

5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;

6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.

* * *

несов.; сов. - косн`уться

1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)

2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти

3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого)

v (made)

1. укладати (угоду тощо); домовлятись

2. складати, підготовляти, розробляти

3. утворювати, складати

4. виступати (з доповіддю); виголошувати (промову)

5. (to make smth./ smbd.) перетворювати, призводити до якогось стану

- to make an agreement досягнути згоди, домовитись

- to make an appeal виступити зі зверненням

- to make an appointment домовитись про зустріч

- to make available зробити щось доступним

- to make a bargain укласти угоду

- to make benefits available to all зробити переваги/ привілеї доступними для всіх

- to make a budget складати/ планувати бюджет

- to make concessions піти на поступки, поступитися

- to make contacts встановити контакти

- to make a contribution зробити внесок

- to make efforts докласти зусиль

- to make full use of smth. якнайефективніше використати щось

- to make an impact впливати, мати вплив

- to make a law створювати/ встановлювати/ вводити закон

- to make a pact укласти пакт

- to make a plan розробити план

- to make a point of smth. звернути особливу увагу на щось; підкреслити важливість чогось; уважно розглянути щось

- to make progress досягнути успіху/ прогресу

- to make a proposal внести пропозицію

- to make provision подбати про щось; забезпечити щось

- to make public зробити відомим, оприлюднити

- to make a quorum створити кворум

- to make a report підготувати доповідь

- to make a settlement with smbd. досягнути домовленості з кимсь

- to make a speech виголосити промову

- to make statement зробити заяву

- to make terms дійти згоди, домовитись про умови

- to make a thorough examination of уважно вивчити щось

- to make a tour over/ of the country здійснити поїздку по країні

- to make a treaty укласти угоду

- to make a virtue out of smth. вважати своєю заслугою

- to make for сприяти

- to make for better understanding between countries сприяти покращенню взаєморозуміння між країнами

- to make House створити кворум в Палаті громад (Велика Британія)

НЕОКОНСЕРВАТИЗМ - напрям у сучасній політичній філософії та ідеології, репрезентований численними течіями, версіями і рухами. Поява і вкорінення Н. відображає процес опанування соціальною думкою розвинених західних країн умов і обставин розвитку протягом XX ст., особливо його друг. пол. Н. відтворює доктринальну матрицю класичної ліберальної ідеології із її індивідуалістичною антропологією, обґрунтуванням мінімальної ролі держави, заохоченням приватної ініціативи, плюралізацією економічних форм тощо. Якщо ліберальні ідеї XVIII - поч. XX ст. були інновативними, а то й революційними, то у XX ст. вони виявили тенденцію до інституціалізму та обґрунтування стабільного соціального порядку. Позаяк стосовно докорінних цінностей цього порядку досягнуто певного соціального консенсусу, то відбулося відповідне спрямування ліберальної енергетики у річище "глибокого консерватизму". Н. - яскравий прояв цієї тенденції. Крім того, Н. становив до деякої міри реакцію на політику та ідеологію соціал-реформізму і кейнсіанства, на зростаючі егалітарні і патерналістські тенденції. Н. стоїть на заваді бюрократичній експансії, надмірному втручанню держави у ринкову синергетику, а спільноти - у справи людини, обстоює простір приватності (privacy) та ін. Ідеологія і практика Н. надала змогу мобілізувати і використати багатоманітні внутрішні (передусім - особистісні, інтелектуальні) ресурси високорозвинених країн. Подібно до консерваторів минулого, неоконсерватори зосереджені на докорінних інституціональних цінностях, які становлять засади гармонійного розвитку; це порядок і стабільність, авторитет і дисципліна, право і закон, релігія і церква, шлюб, сім'я і виховання тощо. Запорукою збереження і подальшого існування цих цивілізаційних цінностей (які вже перестали бути винятково західним надбанням) представники Н. вважають чесноти індивідуалізму й особистісної автономії, елітизм (зокрема, збереження виправданої ієрархії і нерівності), принцип приватної власності і приватного інтересу. Неоконсерватори, як і консерватори, великої ваги надають проблемам етосу і культури. Н. ставить на порядок денний і намагається вирішити питання культурної (й етнічної) ідентичності за умов, коли всі існуючі культурні світи відчувають на собі зростаючий тиск глобалізаторських викликів і усіляких загроз.